13. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до такої спеки ще не було в ізмаїлі останнім часом · Categories: Роздуми на вільну тему · Tags: , , , , , ,

такої спеки, як сьогодні, ще не було в ізмаїлі останнім часом. думав, що просто здурію – на термометрі в тіні показувало +40 градусів за цельсієм: уявіть тільки, яка була температура на сонці… оце сидиш собі, а з тебе піт тече, проведеш пальцем по шкірі – і відчуваєш, який мокрий та липкий – гидота рідкісна. подумалося, що краще жити там, де холодно, ніж там, де тепло (принаймні ніж там, де дуже тепло). є кілька арґументів на користь холодного клімату. по-перше, холод впливає на організм набагато краще, ніж тепло. от, наприклад, недавно бачив, що люди ходять на процедури якогось там заморожування – щось на зразок дууууже холодного душу, де температура за мінус двісті градусів. це допомагає омолодити організм. окрім того, організм “зберігається” в холоді краще та менше зношується. і ще: коли людині дуже холодно – вона може вдягнутися, а от що робити, коли на термометрі +40 за цельсієм? коли навіть дихати важко, бо не відчуваєш, що дихаєш: повітря тепліше, ніж саме тіло. тут вже навіть роздягання догола не допоможе – бо все одно температура навколишнього середовища вища, ніж температура тіла. та й сидіти під кондиціонером, який охолоджує повітря, – теж не варіант. не варіант також і проводити цілий день біля вентилятора (хоча це поки єдиний вихід, який я знайшов). а ще погано, що навіть вода холодна з крану й та не дуже холодна! виходити надвір не можна в обід, бо ризикуєш отримати тепловий удар. лише вночі температура падає до +33-+30 градусів цельсія. це вже краще, якщо поєднати з вентилятором та сидінням в одних плавках. отакі-от сумні штуки. до речі, сьогодні мені від спеки стало млосно і паршиво, думав, що буде тепловий удар, але минулося, на щастя.

10. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до ненавиджу море і відпочинок на морі · Categories: Відпочинок, Подорожі · Tags: , , , , , ,
море в расєйці (одеська область). зелені водорості

море в расєйці (одеська область). зелені водорості

я сьогодні зрозумів, що ненавиджу море та відпочинок на морі. був знову в росєйці (російською вимовляється рАсЄйка). правда, цього разу довелося прокидатися о п’ятій годині ранку, бо той автобус, яким їхали кілька днів тому, був повністю замовлений – жодного місця вільного. цим, правда, рейсом було їхати приємніше та й комфортніше – дорога займає усього півтори години, їхали на передньому сидінні, щоправда, мені не сподобався освіжувач повітря, який висів перед носом – він смердів неймовірно. коли приїхали, то владнали усі справи за 15 хвилин, і треба було чекати автобуса назад, а це – аж до майже шостої вечора (приїхали ми о восьмій). коротше, знову лежали на пляжі, купалися в морі, засмагали, а я ще й спромігся знову згоріти. попік трохи плечі, трохи спину, особливо біля лопаток, трохи бедра – і все тоді, коли йшов шукати воду – магазинів там не особливо багато, а в саме село від пляжу треба трохи пройтися – близько 300 метрів по мостові через болото, та й до самого мосту було йти з пів-кілометра. це був поганий вибір, тому йшов по березі, хлюпаючися у воді заодно, доки не надибав якийсь ларьок, де й придбав собі пляшку води, щоб не померти зі спраги. ціни там солідні. але ненавиджу море. дістало сонце, яке тільки й те намагається зробити, що спалити мою спину і шкіру – сиджу зараз і печу :) і ненавиджу пісок, який хрустить на зубах – як би не ліг на тому пляжі, обов’язково щось та в рот потрапить. та й море сьогодні було трохи брудне. вранці ще якось було добре купатися, хвильки були – мені подобається гойдатися на хвильках.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

пізніше – я тоді саме задрімав на півгодини (дружина казала, що я хропів) – до берега прибилося купа зелених водоростей. до речі, водорості морські пахнуть (якщо у великих кількостях) – не дуже приємно, а виглядають – ще менш естетично. коли їх стільки приб’є до берега, то купатися бажання відпадає взагалі, бо не так охоче вже лізтимеш крізь той бруд (до речі, я так зрозумів, що коли піщаний берег стає трохи чорнуватий – то це сліди водоростей – вони, здається, просто або гниють, або висихають та розсипаються на порох, а від того і почорнілий пісок). ну, отакі от враження від відпочинку від відпочинку. набридло відпочивати. не розумію людей, які їдуть на море на цілих два тижні, та ще й збирають рік гроші на то. мене вистачає рівно на кілька годин, а цілий день – то суттєвий перебір.