10. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до сумні наслідки засмагання на пляжі · Categories: Враження · Tags: , ,

зараз я пожинаю те, що “посіяв” на березі – болить і ламає все тіла, а заодно ще й шкіра пече на ногах та плечах і спині. коротше, в додачу до опіків мене, здається, ще й протягнуло, коли я спав – двері на балкон та в кімнаті були відчинені і зробився протяг через коридор аж на кухню, де було відкрите вікно. от і сиджу та мучуся, а ще балакав з подругою і вона сказала, що в нас удома в луцьку – температура +26 градусів – краса неземна… ідеальна температура для відпочинку (а тут – майже +40 – дихати нема чим) – вчора читав у газеті, що більшість людей, що їдуть на відпочинок, вважають, до ідеальною температурою є +26-+28 градусів за цельсієм. зараз тільки вкотре переконуюся, що клімат на волині – ідеальній для людини – не дуже холодні зими і не дуже спекотне літо. а тут – якийсь суцільний контраст – відчуваю, як мій організм “підглючує”. та ще й на додачу схуд страшенно! – це просто капець. і все – наслідок неймовірної спеки, коли тільки те й робиш, що пітнієш та не хочеш нічого їсти, бо в душу ніц не лізе. ненавиджу сонце, ненавиджу море, ненавиджу пісок і не розумію людей, які тут живуть або сюди пруться. як на мене, то тупість, коли кажеш, що тобі подобається погода, а сам сидиш спітнілий, не можеш дихати, липкий і не дуже добре пахнеш від того, що організм перегрівається. смішно. це те ж саме, як казати, що не хочеш їсти, коли в тебе в животі бурчить так, що в сусідній кімнаті чути.

10. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до ненавиджу море і відпочинок на морі · Categories: Відпочинок, Подорожі · Tags: , , , , , ,
море в расєйці (одеська область). зелені водорості

море в расєйці (одеська область). зелені водорості

я сьогодні зрозумів, що ненавиджу море та відпочинок на морі. був знову в росєйці (російською вимовляється рАсЄйка). правда, цього разу довелося прокидатися о п’ятій годині ранку, бо той автобус, яким їхали кілька днів тому, був повністю замовлений – жодного місця вільного. цим, правда, рейсом було їхати приємніше та й комфортніше – дорога займає усього півтори години, їхали на передньому сидінні, щоправда, мені не сподобався освіжувач повітря, який висів перед носом – він смердів неймовірно. коли приїхали, то владнали усі справи за 15 хвилин, і треба було чекати автобуса назад, а це – аж до майже шостої вечора (приїхали ми о восьмій). коротше, знову лежали на пляжі, купалися в морі, засмагали, а я ще й спромігся знову згоріти. попік трохи плечі, трохи спину, особливо біля лопаток, трохи бедра – і все тоді, коли йшов шукати воду – магазинів там не особливо багато, а в саме село від пляжу треба трохи пройтися – близько 300 метрів по мостові через болото, та й до самого мосту було йти з пів-кілометра. це був поганий вибір, тому йшов по березі, хлюпаючися у воді заодно, доки не надибав якийсь ларьок, де й придбав собі пляшку води, щоб не померти зі спраги. ціни там солідні. але ненавиджу море. дістало сонце, яке тільки й те намагається зробити, що спалити мою спину і шкіру – сиджу зараз і печу :) і ненавиджу пісок, який хрустить на зубах – як би не ліг на тому пляжі, обов’язково щось та в рот потрапить. та й море сьогодні було трохи брудне. вранці ще якось було добре купатися, хвильки були – мені подобається гойдатися на хвильках.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

пізніше – я тоді саме задрімав на півгодини (дружина казала, що я хропів) – до берега прибилося купа зелених водоростей. до речі, водорості морські пахнуть (якщо у великих кількостях) – не дуже приємно, а виглядають – ще менш естетично. коли їх стільки приб’є до берега, то купатися бажання відпадає взагалі, бо не так охоче вже лізтимеш крізь той бруд (до речі, я так зрозумів, що коли піщаний берег стає трохи чорнуватий – то це сліди водоростей – вони, здається, просто або гниють, або висихають та розсипаються на порох, а від того і почорнілий пісок). ну, отакі от враження від відпочинку від відпочинку. набридло відпочивати. не розумію людей, які їдуть на море на цілих два тижні, та ще й збирають рік гроші на то. мене вистачає рівно на кілька годин, а цілий день – то суттєвий перебір.