08. Квітень 2012 · Коментарі Вимкнено до поїздка з донецька разом із комуністом · Categories: Залишки совка, Подорожі, Роздуми на вільну тему · Tags: , , , ,
Слава Україні. Тризуб.

Слава Україні. Тризуб.

давненько не писав у своєму блозі. оце зайшов сюди і помітив, що в мене є ще цілих чотири чернетки, які я так і не дописав. цікавим “починанням”, на мій погляд, була чернетка про поїздку із донецька (страшенно миле місто насправді) в одному купе з відвертим великоросом та затятим шовіністом-комуністом, який все називав мене “хуторяном” та відверто обливав брудом якісь “хутарскіє настрої”, а також постійно плював словесно (можливо, був би сам, то плював би й насправді) на україну та всіляко цілий вечір намагався переконати (хе-хе, видно, йому хтось – сталін чи лєнін – нав’язали думку, що україни не існує) мене, що україна можлива тільки “під вєлікай расійскай імпєрієй”. сваритися я з ним наміру не мав – що говорити людині, у якої психіка скалічена ще з дитинства, та й чого його винуватити – він не жив в україні, він жив у союзі, який і був для нього його країною. просто тільки зараз розумію, скільки таких людей ще залишилося… це навіть не запроданці – це громадяни неіснуючої країни. громадани, які жили в країні, яка, що вже давно усіма визнано, будувалася силою та вся була залита кров’ю. More »

22. Вересень 2011 · Коментарі Вимкнено до стоянка заборонена! · Categories: Враження, Подорожі, Роздуми на вільну тему · Tags: , ,
місця в луцьку, де заборонена стоянка

місця в луцьку, де заборонена стоянка

згадалося, що колись я ходив по вулиці та помітив складені на купи брили каміння з цеглою. порився у своїх старих фотографіях, зроблених фотоапаратом (у мене є такий собі архів-смітник), та виявив так дві фотки, які я тоді зробив, бо не міг втиматися, щоб пройти поряд та не свотографувати такі цікаві кадри. ось перша фотографія з цієї коротенької серії – місце в луцьку, де заборонена стоянка. спочатку, коли я це побачив, то подумав, що це хтось наскидав сміття на купу, щоб потім хтось вивіз, але коли підійшов ближче, то дуже здивувався, бо побачив навіть напис! More »

19. Вересень 2011 · Коментарі Вимкнено до донецьк – руйнуємо стереотипи · Categories: Відпочинок, Враження, Подорожі · Tags: , , , ,
донецьк, місто. поїздка в донецький національний університет. якась будівля.

донецьк, місто. поїздка в донецький національний університет. якась будівля.

донецьк. цікаво, хто що про це місто думає на західній україні? дивно, але точно те саме, що й думає більшість, донедавна думав і я. але наголошу на слові “думав”, бо вже – кардинально змінив свою думку на протилежну. можливо, я не можу дати об’єктивну оцінку усьому новому, що побачив, і що мене дуже здивувало, але в будь-якому разі – здивування тільки приємне. More »

14. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до ізмаїльські газони та вплив спеки · Categories: Враження, Подорожі, Роздуми на вільну тему · Tags: , , , , , ,
травичка на газоні в ізмаїлі

травичка на газоні в ізмаїлі

сьогодні ходив на базар, а по дорозі мене здивувало (власне, уже вкотре) те, який вигляд можуть мати газони в різних містах. у луцьку, наприклад, якщо то газон – то він зелений, часто (хоча, на жаль, і не завжди) підстрижений (у парку практично постійно дядьки бігають травичку підстригають, правда, не знаю, куди вивозять ті машини трави звідтіля, може, яку корову годують). а от в ізмаїлі газони, як і все інше, зазвичай виглядають не так, як у інших містах. я тільки сьогодні справді усвідомив, що в україні є такі місця, де клімат, – як у сахарі. не думав, що десь буває температура в тіні більшою сорока градусів за цельсієм, але помилився. More »

10. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до ненавиджу море і відпочинок на морі · Categories: Відпочинок, Подорожі · Tags: , , , , , ,
море в расєйці (одеська область). зелені водорості

море в расєйці (одеська область). зелені водорості

я сьогодні зрозумів, що ненавиджу море та відпочинок на морі. був знову в росєйці (російською вимовляється рАсЄйка). правда, цього разу довелося прокидатися о п’ятій годині ранку, бо той автобус, яким їхали кілька днів тому, був повністю замовлений – жодного місця вільного. цим, правда, рейсом було їхати приємніше та й комфортніше – дорога займає усього півтори години, їхали на передньому сидінні, щоправда, мені не сподобався освіжувач повітря, який висів перед носом – він смердів неймовірно. коли приїхали, то владнали усі справи за 15 хвилин, і треба було чекати автобуса назад, а це – аж до майже шостої вечора (приїхали ми о восьмій). коротше, знову лежали на пляжі, купалися в морі, засмагали, а я ще й спромігся знову згоріти. попік трохи плечі, трохи спину, особливо біля лопаток, трохи бедра – і все тоді, коли йшов шукати воду – магазинів там не особливо багато, а в саме село від пляжу треба трохи пройтися – близько 300 метрів по мостові через болото, та й до самого мосту було йти з пів-кілометра. це був поганий вибір, тому йшов по березі, хлюпаючися у воді заодно, доки не надибав якийсь ларьок, де й придбав собі пляшку води, щоб не померти зі спраги. ціни там солідні. але ненавиджу море. дістало сонце, яке тільки й те намагається зробити, що спалити мою спину і шкіру – сиджу зараз і печу :) і ненавиджу пісок, який хрустить на зубах – як би не ліг на тому пляжі, обов’язково щось та в рот потрапить. та й море сьогодні було трохи брудне. вранці ще якось було добре купатися, хвильки були – мені подобається гойдатися на хвильках.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

морський берег в расєйці (одеська область). море та пісок.

пізніше – я тоді саме задрімав на півгодини (дружина казала, що я хропів) – до берега прибилося купа зелених водоростей. до речі, водорості морські пахнуть (якщо у великих кількостях) – не дуже приємно, а виглядають – ще менш естетично. коли їх стільки приб’є до берега, то купатися бажання відпадає взагалі, бо не так охоче вже лізтимеш крізь той бруд (до речі, я так зрозумів, що коли піщаний берег стає трохи чорнуватий – то це сліди водоростей – вони, здається, просто або гниють, або висихають та розсипаються на порох, а від того і почорнілий пісок). ну, отакі от враження від відпочинку від відпочинку. набридло відпочивати. не розумію людей, які їдуть на море на цілих два тижні, та ще й збирають рік гроші на то. мене вистачає рівно на кілька годин, а цілий день – то суттєвий перебір.

04. Серпень 2010 · Коментарі Вимкнено до “шедеври реклами” (інтернет-провайдер ізмаїла – skynet) · Categories: Враження, Подорожі · Tags: , , , , ,
інтернет провайдер skynet в ізмаїлі

інтернет провайдер skynet в ізмаїлі

сьогодні була в мене необхідність походити з дружиною по ізмаїлу та навідатися заодно оплатити інтернет одній скромній особі. ну, про “штаб-квартиру” інтернет провайдера skynet я навряд чи би зміг відгукнутися позитивно – хіба такі речі  (офіси) роблять у підвалах? хоча то було не найцікавіше :) найбільше мене вразила “вивіска” рекламна, де до людей “доносили” інформацію про послуги у сфері комунікацій – можна це побачити на фото (вирішив викласти, бо такого ще ніде не траплялося – заслуговує на звання “шедевру реклами”). не знаю, яка людина може “клюнути” на таку рекламу, що аж так майстерно пояснює людям, що тут – найкращі послуги, що це – найкращий інтернет-провайдер, який, щоправда, мабуть, ставиться до людей (власне клієнтів) так само, як і до охайності та вигляду свого офісу. звісно, люди не звернуть же уваги, що реклама – на звичайній стіні, яка паршивенько замазана цементним розчином – імітація шпаклівки. байдуже, звісно, що стіну так і не спромоглися пофарбувати (бо нащо ж витрачати кілька гривень на таке діло, якщо можна їх витратити на купівлю, скажімо, сервера тощо). байдуже, що навіть попросити якогось графітера не захотіли це діло брудне зробити, а сказали якомусь “васі”, щоб намазюкав щось за пляшку оковитої на стіні… ще також не зрозуміло, чи то знак оклику в кінці такий “декоративний”, чи то серце якесь, чи, може, знак питання?! ну, у випадку знаку питання цю рекламу можна потрактувати як виправдання, буцімто “ми не рекламували і нічого не стверджували, а питали вашої особистої думки стосовно якості послуг, котрі ми надаємо” :)