12. Квітень 2012 · Коментарі Вимкнено до Недосвіт (або ранковий мороз) · Categories: цікаві слова · Tags: ,
Недосвіт - ранковий мороз (словник Грінченка).

Недосвіт - ранковий мороз (словник Грінченка).

Сьогодні натрапив ще на одне гарне слово, яким називають ранковий мороз – недосвіт. Звучить справді приємно, а вичитав я його, як завжди, зі словника української мови Грінченка.

Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив… Шевч. 651.

Для гарного явища – гарне слово :) Для прикладу ще й малюнок знайшов.

08. Квітень 2012 · Коментарі Вимкнено до цікаві слова! · Categories: цікаві слова · Tags: , ,
Ґедзь. Словник української мови Грінченка.

Ґедзь. Словник української мови Грінченка.

сьогодні мені на очі втрапило цікаве слово – ґедзатися! ну, гадаю, усі знають, що таке ґедзь :) – це така здорова комаха, дуже схожа на муху, тільки значно більша, а ще ця комаха любить кусати велику худобу (коней та корів переважно). той, хто живе в селі або бодай був раз у свого діда-бабусі, мабуть, не раз помічали, що то за напасть така оті ґедзи – худоба просто дуріє, коли тільки почує дзижчання тієї комашні біля себе!

от і через те, як поводилася худоба, зв’явилися у слова такі значення: 1) бігати, кидаючись із боку в бік, через укус ґедза; 2) про людей: кидатися з боку в бік; 3) про людей: бути примхливим, вередувати

отакі-от цікаві значення. особливо сподобалися метафори!

і все це за словником української мови грінченка.

08. Квітень 2012 · Коментарі Вимкнено до поїздка з донецька разом із комуністом · Categories: Залишки совка, Подорожі, Роздуми на вільну тему · Tags: , , , ,
Слава Україні. Тризуб.

Слава Україні. Тризуб.

давненько не писав у своєму блозі. оце зайшов сюди і помітив, що в мене є ще цілих чотири чернетки, які я так і не дописав. цікавим “починанням”, на мій погляд, була чернетка про поїздку із донецька (страшенно миле місто насправді) в одному купе з відвертим великоросом та затятим шовіністом-комуністом, який все називав мене “хуторяном” та відверто обливав брудом якісь “хутарскіє настрої”, а також постійно плював словесно (можливо, був би сам, то плював би й насправді) на україну та всіляко цілий вечір намагався переконати (хе-хе, видно, йому хтось – сталін чи лєнін – нав’язали думку, що україни не існує) мене, що україна можлива тільки “під вєлікай расійскай імпєрієй”. сваритися я з ним наміру не мав – що говорити людині, у якої психіка скалічена ще з дитинства, та й чого його винуватити – він не жив в україні, він жив у союзі, який і був для нього його країною. просто тільки зараз розумію, скільки таких людей ще залишилося… це навіть не запроданці – це громадяни неіснуючої країни. громадани, які жили в країні, яка, що вже давно усіма визнано, будувалася силою та вся була залита кров’ю. More »